Гінекологічні обстеження

Біопсія шийки матки – це діагностична процедура, у процесі якої вилучається невеликий фрагмент тканини для подальшого  гістологічного обстеження. Підставою для проведення біопсії є  зміни в ПАП тесті (цитологічне дослідження), підозрілі ділянки на шийці матки, виявлені в процесі огляду гінекологом або кольпоскопії.

Пайпель біопсія ендометрію – це діагностична процедура, яка проводиться за допомогою спеціального мініатюрного зонда-пайпеля (тонка трубочка з поршнем всередині). Завдяки своїй інформативності та безпечності малоінвазивна аспіраційна біопсія доповнює результати УЗД та аналізів, часто дозволяючи зробити обґрунтований та точний діагностичний висновок про гінекологічну патологію.

Панч-біопсія – це спосіб діагностики  за допомогою спеціального скальпеля у вигляді трубки, який називається «панч». Таке обстеження дає змогу виявити атипові клітини та їх вид, виявити передракові стани та онкологічні захворювання.

Біопсія шийки матки (Конхотом) – для забору матеріалу використовуються спеціальні біопсійні щипці, за допомогою яких зразок тканини «відщипується».

Радіохвильова біопсія шийки матки – зразок тканин беруть за допомогою апарату «Сургітрон», за рахунок впливу холодного радіохвильового ножа. Процедура малотравматична, проходить безкровно, майже не залишає слідів.

Вульвоскопія — це огляд шкіри вульви, статевих губ і промежини за допомогою спеціального мікроскопа — кольпоскопа. На вульву наносять слабкий розчин оцтової кислоти (оцту). Це дозволяє вашому лікарю спостерігати за будь-якими змінами клітин на вульві. Покази до проведення вульвоскопії є біль вульви у спокої чи під час статевого, свербіж, печіння, зміни в ділянці шкіри. Вульвоскопія виконується за допомогою кольпоскопа для збільшення ділянки шкіри вульви, тому будь-які аномалії можна чітко побачити. У разі виявлення будь-яких змін, буде взято біопсію під місцевою анестезією для дослідження на наявність аномальних клітин.

Кольпоскопія — це діагностична процедура, під час якої за допомогою освітленого збільшувального приладу, який називається кольпоскопом, досліджують шийку матки, піхву та вульву. Забезпечуючи збільшене зображення цих ділянок, кольпоскопія дозволяє лікарю ідентифікувати та оцінювати аномалії, які можуть бути невидимі під час звичайного огляду. Показами до кольпоскопії є візуальні зміни на слизовій шийки матки, виявлення патологічно змінених клітин в  результаті ПАП -тесту , міжменструальні кровотечі, моніторинг динаміки та ефективності проведеного лікування. Дана процедура проводиться як звичайний гінекологічний огляд, який не створює дискомфортних відчуттів і зазвичай триває близько 15-20 хвилин. Кольпоскопія буває проста (оглядова) та розширена, із використанням розчину оцтової кислоти та водного розчину Люголя. При нанесенні розчину оцтової кислоти на слизову оболонку шийки матки навіть незначні зміни будуть проявлятися у вигляді побіління різної інтенсивності, а при використанні водного розчину Люголя зрілий плоский епітелій, буде забарвлюватися в темно-коричневий колір, а зони йодонегативного епітелію залишаються чітко обмежені.

Кольпотест – це експрес метод для  визначення pH вагінального середовища. Показами до проведення є будь-які симптоми запальних захворювань піхви, вагінальні виділення з неприємним запахом,  на інфекції, що передаються статевим шляхом або перед проведенням медичних маніпуляцій. Вагінальна рН-метрія дозволяє виміряти кислотність вагінальних виділень вже на першому огляді гінеколога. Для цієї процедури використовуються одноразові діагностичні тест-смужки.

Кольпо-тест базується на зміні кольору паперової частини тест-смужки при нанесенні вагінальних виділень від яскраво жовтого до темно-синього. При абсорбції виділень на паперовій частини відбувається хімічна реакція і зміна кольору. Шкала оцінки результатів представлена кольоровою гамою. Результат тесту отримуємо через 20 секунд після вимірювання. При фарбуванні тест-смужки в жовтий колір рН вагінальних виділень в нормі, тобто в межах 3,7 – 4,5. При фарбуванні тестової зони в діапазоні зеленого і синього кольорів говорить про підвищення рН вище 4.7, що не є відхиленням та потребує дообстеження. Не рекомендовано проведення кольпо-тесту під час менструації і протягом 48 годин після статевого акту, а також протягом 72 годин після використання вагінальних препаратів.

Радіохвильове  видалення кондилом – бородавчастих розростань шкіри в аногенітальній ділянці, викликаних вірусами папіломи людини. Пацієнти часто не відрізняють кондилом від родимок. Причиною виникнення кондилом є ВПЛ – віруси папіломи людини, який передається статевим шляхом. Від контакту до появи кондиломи проходить 2-6 місяців. Основні симптоми – біль в області висипу (найчастіше розвивається на тлі травми кондиломи); дискомфорт при фізичних навантаженнях, статевих актах і ходьбі (в цьому випадку кондиломи найчастіше вражають шийку матки і піхву); дискомфорт при сечовипусканні або дефекації (коли новоутворення локалізуються навколо заднього проходу і вражають уретру); свербіж, печіння в задньому проході і статевих органах. Реабілітаційний період – від кількох днів до кількох тижнів.

Видалення кисти бартолінової залози. Бартолінові залози – це пара залоз розміром з горошину, розташована біля вульви по обидві сторони від отвору в піхву. Вони виділяють рідину, яка діє як мастило під час статевого акту . Коли протока  із залоз закупорюється, вони можуть наповнюватися рідиною та розширюватися, утворюючи м’яке, безболісне утворення або кісту, відому як кіста бартолінової залози. Кіста бартолінової залози — це доброякісна закупорка бартолінової залози, яка зазвичай є односторонньою, безсимптомною та може бути випадково виявлена під час огляду у гінеколога. Багато бартолінових кіст невеликі і не викликають інших симптомів, крім незначного подразнення. Якщо кіста бартолінової залози утворює абсцес , симптоми можуть включати: дискомфорт , біль під час статевого акту , ходьбі , сидіння або під час введення тампона, лихоманка або озноб, почервоніння. Лікування кісти бартолінової протоки залежить від симптомів – безсимптомна кіста може не потребувати лікування, кіста бартолінової протоки яка збільшується та призводить до абсцесу , потребує хірургічного втручання.  Процедура проводиться під місцевим знеболенням.